|
|
Сторінка психолога
Практичний психолог - Фокіна Ольга Сергіївна Освіта вища. Закінчила Слов,янський педагогічний університет у 2013 році. В цьому закладі працює з 2010 року.
Завдання психологічної служби закладу: 1. Здійснити поглиблену психолого-педагогічну діагностику дітей, виявити їх індивідуальні особливості, розвиток пізнавальних та особистісних якостей. Провести комплексну перевірку готовності до навчання у школі дітей старших груп. 2.Забезпечення психічного і соціального розвитку у дітей раннього віку (від 1 до 3 років), їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище. 3. Систематично проводити профілактику дезадаптації новоприбулих дітей. 4. Забезпечити виявлення та розвиток здібностей і нахилів дошкільнят. 5. Надавати консультативно- психологічну допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу в закладі. 6. Просвітницька робота з батьками щодо психологічних проблем виховання дітей різних вікових категорій. Визначальними напрямками роботи у здійсненні психологічного супроводу навчально-виховного процесу являються: 1. Профілактика дезадаптації новоприбулих дітей. 2. Захист психічного здоровʼя всіх учасників навчально-виховного процесу. 3. Психологічний супровід підготовки дітей до школи. 4. Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку. 5. Психологічний супровід дітей «групи ризику».
Найкращий спосіб зробити дитину хорошою - це зробити її щасливою!
ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ ДЛЯ МАМ, ТАТУСІВ, БАБУСЬ І ДІДУСІВ 1. Шановні батьки! Пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва слухати і бути людиною. 2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли і чому кожен із нас у ньому має робити. 3. Мої ручки маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча. 4. Мої почуття ще недозрілі— прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день. 5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки. 6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті. 7.Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання лише відповідно до ваших очікувань. 8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатися й поводитися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв ’ язок між поколіннями . Тому вчить мене, будь ласка, найкращого. 9. Пам ’ ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі. 10. Я хочу відчувати вашу безмежну любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але обережно, аби ваша любов не перетворилася на милиці, що заважатимуть мені робити самостійні кроки. Любі мої! Я вас дуже люблю!!! Покажіть мені, що і ви теж мене любите
КАРАЮЧИ, ПОМІРКУЙ НАВІЩО? Покарання як метод виховного впливу застосовували завжди і часто його вважають дієвим способом обмеження або виправлення небажаної поведінкою вихованця. Дитина, пізнаючи світ і себе, багато що робить не так, як прийнято в суспільстві, не так, як хочеться дорослим. Як її зупинити, якщо вона не хоче виконувати волю старшого? Ідеалом сучасної педагогіки є гуманне ставлення до дитини, яке передбачає уникнення покарань як методу приниження особистості, її гідності, права на вибір. «Виховання без покарання — це не вузько шкільна справа, — говорив В.Сухомлинський. — Це одна з найважливіших проблем реформування суспільства, Його найтонших і найскладніших сфер — людської свідомості, поведінки, взаємин». Кожен, кому доводилося мати справу з дітьми, знає, що за допомогою похвали та покарання дорослий досягає дисципліни, відповідальності. У наші дні серед педагогів, психологів та громадськості існують різні погляди щодо використання заохочення та покарання у вихаванні дітей. Одні вважають, що необхідно якомога частіше карати і рідше хвалити, інші – навпаки. Деякі радять, що треба тільки хвалити. А є і такі, які переконані у тому, що справжнє виховання — це виховання взагалі без похвали і покарання. Одна з небезпек покарання полягає в тому, що воно пригнічує особистість дитини, її індивідуальність. Принижуючи почуття гідності, батьки виховують у дитини схильність до пристосування та до поганих, низьких вчинків. Нерозумні, бездушні покарання породжують страх, а страх, у свою чергу. — хитрість та брехливість. Виникає замкнене коло, яке знову спонукає до небажаних вчинків. Емоційна реакція покараної дитини може виявлятися або в усвідомленні справедливості покарання, своєї провини, інколи каятті, розумінні неприпустимості повторення подібних вчинків у майбутньому (бажаний очікуваний ефект застосування покарання), або у сприйнятті покарання як несправедливого, у невизнанні власної провини, не повторенні подібних вчинків лише через загрозу покарання, у прагненні взяти реванш за надмірні страждання — бажання відновити «справедливість» у своєму розумінні (небажаний побічний ефект застосування покарання). Більшість батьків використовують покарання як метод виховання своїх дітей. Слід визнати, що неможливо переконати батьків взагалі не використовувати покарання. Шлях до виховання без покарань — процес тривалий і складний, успішність якого безпосередньо пов'язана із соціальним розвитком суспільства. Тому під час батьківських всеобучів практичний психолог приділяє велику увагу психолого-педагогічним умовам використання покарання як методу формування поведінки дітей. Цілеспрямована робота в цьому напрямку допомагає уникнути негативних наслідків застосування покарання у практиці сімейного виховання в нашому навчально-виховному комплексі. НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ПОКАРАННЯ 1. Відкритий опір покаранню — бунт, агресивні дії, впертість, дратівливість тощо. 2. Витіснення негативних емоційних переживань, зумовлених покаранням, шляхом спроб перенесення (перекладання) вини на інших осіб. 3. Накопичення негативних переживань, зумовлених покаранням, образи на оточення. 4. Перебільшення своєї провини за умови визнання недостатності покарання, морального самокатування – ауто агресії.
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Подавайте дітям приклад гарної поведінки Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину Ліпше тримати ціні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги Враховуйте вік дитини, ситуацію в якій вона опинилась. Ви маєте бути терплячим до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням та покаранням З дорослішанням дитини покарання та заохочення стають менш результативнішим. Пояснюйте причину вашого рішення. Зі старшими прагніть до компромісу, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними, але згодом виявиться : щоразу ви змушенні бити все сильніше, щоб досягти бажаного результату. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю та поваги до інших. Дослідження доводять , що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
Допомагайте дітям поводитися краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дитиною про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їй зробити вибір: нехай вона сама вирішує, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.
Проявляйте свою любов Саме любов є найважливішою потребою всіх людей і однією з основних передумов їхньої позитивної поведінки. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. Прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина Цікавтеся тим , що робить і відчуває ваша дитина.
Визначте певні обмеження для дітей Усі взаємостосунки потребують обмежень, навіть й ті, що будуються на любові та довірі. Діти почуваються безпечніше, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
Використовуйте сміх для того, щоб розрядити напружену ситуацію Часом батьки бувають занадто серйозними. Умійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміятися за кожної слушної нагоди. Це допоможе сповна відчути радість батьківства.
Намагайтеся побачити світ очима вашої дтитни і зрозуміти її почуття Пригадайте, як ви почувалися, коли були дитиною, й яким незрозумілим здавався вам світ дорослих, якщо з вами чинили несправедливо.
Хваліть і заохочуйте дитину Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати до цього зусиль.Хваліть її за хорошу поведінку.
Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосується її. Прислухайтеся до думки дитини. Подумайте, яким чином сказати дитині щось неприємне. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
Плануйте розпорядок дня дитини Діти почуватимуться безпечніше, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
Будьте послідовними у дотриманні правил, встановлених у вашій сім’ї Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
Не забувайте про власні потреби ! Коли відчуваєте, що вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення.Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
І пам’ятайте: діти мають право на позитивне ставлення до себе. Вікові особливості розвитку дітей.
Психологічні особливості дітей 2-3 років. На третьому році життя діти стають самостійнішими. Продовжує розвиватися предметна діяльність, ситуативно-ділове спілкування дитини і дорослого; удосконалюються сприйняття, мова, початкові форми довільного поведінки, ігри, наочно-дійове мислення. Розвиток предметної діяльності пов'язаний із засвоєнням культурних способів дії з різними предметами. Розвиваються дії співвідносяться і гарматні. Мовлення. Слово відділяється від ситуації і набуває самостійного значення. Діти продовжують освоювати назви оточуючих предметів, вчаться виконувати прості словесні прохання дорослих в межах видимої наочної ситуації. Кількість слів, що розуміються значно зростає. Удосконалюється регуляція поведінки в результаті звернення дорослих до дитини, який починає розуміти не тільки інструкцію, але й розповідь дорослих. Мислення. Основною формою мислення стає наочно-дієва. Її особливість полягає в тому, що проблемні ситуації, що виникають у житті дитини вирішуються шляхом реальної дії з предметами. Поява власне образотворчої діяльності обумовлено тим, що дитина вже здатна сформулювати намір зобразити який-небудь предмет. Типовим є зображення людини у вигляді «головоногих» - кола і відходять від неї ліній. ДИТИНА ПОЧИНАЄ УСВІДОМЛЮВАТИ ВЛАСНЕ „Я” Батькам корисно знати, що: Сама по собі криза трьох років є своєрідним нормальним природним явищем, а те наскільки швидко вона закінчиться залежить лише від дій та поведінки батьків. Що ж робити батькам? Велика кількість дітей швидко збуджуються у цей складний період, можуть показувати батькам жахливу картину з бурним та голосним плачем, падінням на пол, заіканням, кидатися та навіть замахуватися на дорослих. Таких випадків може бути тільки більше або меньши, але без них на жаль, ми не обійдемося. Якщо у цих противостояннях та конфліктах з дорослими переможець дитина, вона починає переоцінювати свої зусилля, себе та свої можливості(вона розуміє що такою неадекватною поведінкою вона домагається усього на світі, крім того дитина автоматично відсуває батьків з з процесу виховання). Але важливо для батьків також, з іншого боку, не перестаратися з сильною волею та наполегливістю по відношенню до дитини, та не подавляти волю дитини, бо можна отримати дитину невротика(на вигляд спокійна, акуратна, серйозна дитина з часом у дорослому житті буде мати проблеми, бо будуть на пряму зависити від чиїх вказівок та настанов). Психологічні особливості дітей 3-4 років. Четвертий рік життя характеризується двома якісно новими рисами. Одна пов'язана з формуванням особистості дитини, інша з формуванням його діяльності. Дорослий стає для дитини не тільки членом сім'ї, а й носієм певної суспільної функції. Бажання дитини виконувати таку ж функцію призводить до протиріччя з його реальними можливостями. Це протиріччя вирішується через розвиток гри, яка стає провідним видом діяльності в дошкільному віці. Мовлення. Мова стає більш складною і розгорнутої. Змінюється словниковий склад мови: зростає в порівнянні з іменами іменниками частка дієслів, прикметників та інших частин мови. Довжина пропозицій збільшується, з'являються складні речення. За допомогою цих розмов дитина утримує в пам'яті поставлені перед собою цілі, будує нові плани, обмірковує шляхи їх досягнення, виконує на словах дії, які опускає в реальності. Мислення. У молодшому дошкільному віці розвивається перцептивна діяльність. До кінця молодшого дошкільного віку діти можуть сприймати до п'яти і більше форм предметів і до семи і більше квітів, здатні диференціювати предмети за величиною, орієнтуватися в просторі групи дитячого садка, а при певній організації освітнього процесу - і в приміщенні всього дошкільного закладу. Розвиваються пам'ять і увагу. На прохання дорослого діти можуть запам'ятати 3-4 слова і 5-6 назв предметів. До кінця молодшого дошкільного віку вони здатні запам'ятати значні уривки з улюблених творів. Творчість. Зображувальна діяльність дитини залежить від його уявлень про предмет. У цьому віці вони тільки починають формуватися. Графічні образи бідні. У одних дітей в зображеннях відсутні деталі, в інших малюнки можуть бути більш деталізовані. Діти вже можуть використовувати колір. Психологічні особливості дітей 4-5 років. Мислення. До кінця середнього дошкільного віку сприйняття дітей стає більш розвиненим. Вони виявляються здатними назвати форму, на яку схожий той чи інший предмет. Вони можуть виокремлювати в складних об'єктах прості форми і з простих форм відтворювати складні об'єкти. Діти здатні упорядкувати групи предметів по сенсорному ознакою - величиною, кольором; виділити такі параметри, як висота, довжина і ширина. Удосконалюється орієнтація в просторі. Починає розвиватися образне мислення. Діти виявляються здатними використовувати прості схематизовані зображення для вирішення нескладних завдань. Дошкільнята можуть будувати за схемою, вирішувати лабіринтові завдання. Розвивається передбачення. На основі просторового розташування об'єктів діти можуть сказати, що станеться в результаті їх взаємодії. Однак при цьому їм важко стати на позицію іншого спостерігача і у внутрішньому плані зробити уявне перетворення образу. Для дітей цього віку особливо характерні відомі феномени Ж. Піаже: збереження кількості, об'єму і величини. Наприклад, якщо дитині пред'явити три чорні гуртка з паперу і сім білих гуртків з паперу і запитати: «Яких гуртків більше - чорних або білих?», Більшість відповідять, що білих більше. Але якщо запитати: «Яких більше - білих або паперових?», Відповідь буде таким же - більше білих. Продовжує розвиватися уява. Формуються такі її особливості, як оригінальність і довільність. Діти можуть самостійно придумати невелику казку на задану тему. Збільшується стійкість уваги. Дитині виявляється доступною зосереджена діяльність протягом 15-20 хвилин. Він здатний утримувати в пам'яті при виконанні будь-яких дій нескладно. Мовлення. У середньому дошкільному віці покращується вимова звуків і дикція. Мова стає предметом активності дітей. Вони вдало імітують голоси тварин, інтонаційно виділяють мова тих чи інших персонажів. Інтерес викликають ритмічна структура мови, рими. Розвивається граматична сторона мови. Дошкільнята займаються словотворенням на основі граматичних правил. Мова дітей при взаємодії один з одним носить ситуативний характер, а при спілкуванні з дорослим стає внеситуативно. Змінюється зміст спілкування дитини і дорослого. Воно виходить за межі конкретної ситуації, в якій виявляється дитина. Провідним стає пізнавальний мотив. Інформація, яку дитина отримує в процесі спілкування, може бути складною і важкою для розуміння, але вона викликає інтерес. У дітей формується потреба в повазі з боку дорослого, для них виявляється надзвичайно важливою його похвала. Це призводить до їх підвищеної уразливості на зауваження. Підвищена уразливість являє собою вікової феномен. Творчість. Значний розвиток отримує образотворча діяльність. Малюнок стає предметним і деталізованим. Графічне зображення людини характеризується наявністю тулуба, очей, рота, носа, волосся, іноді одягу і її деталей. Удосконалюється технічна сторона образотворчої діяльності. Діти можуть малювати основні геометричні фігури, вирізати ножицями, наклеювати зображення на папір і т. д. Психологічні особливості дітей 5-6 років. Мовлення. Продовжує удосконалюватися мова, в тому числі її звукова сторона. Діти можуть правильно відтворювати шиплячі, свистячі і сонорні звуки. Розвиваються фонематичний слух, інтонаційна виразність мови при читанні віршів у сюжетно-рольової гри і в повсякденному житті. Удосконалюється граматичний лад мови. Діти використовують практично всі частини мови, активно займаються словотворенням. Багатшим стає лексика: активно використовуються синоніми та антоніми. Розвивається зв'язкова мова. Діти можуть переказувати, розповідати по картинці, передаючи не тільки головне, але й деталі. Мислення. У старшому дошкільному віці продовжує розвиватися образне мислення. Діти здатні не тільки вирішити завдання в наочному плані, але і зробити перетворення об'єкта, вказати, в якій послідовності об'єкти вступлять у взаємодію, і т.д. Проте подібні рішення виявляться правильними тільки в тому випадку, якщо діти будуть застосовувати адекватні розумові кошти. Серед них можна виділити схематизовані уявлення, які виникають в процесі наочного моделювання; комплексні уявлення, що відображають уявлення дітей про систему ознак, якими можуть володіти об'єкти, а також уявлення, що відображають стадії перетворення різних об'єктів і явищ (подання про циклічність змін): уявлення про зміну пір року, дня і ночі, про збільшення та зменшення об'єктів в результаті різних впливів, уявлення про розвиток і т.д. Крім того, продовжують вдосконалюватися узагальнення, що є основою словесно-логічного мислення. У дошкільному віці у дітей ще відсутні уявлення про класи об'єктів. Об'єкти групуються за ознаками, які можуть змінюватися, однак починають формуватися операції логічного додавання і множення класів. Так, наприклад, старші дошкільнята при групуванні об'єктів можуть враховувати дві ознаки: колір і форму (матеріал) і т.д. Як показали дослідження вітчизняних психологів, діти старшого дошкільного віку здатні міркувати і давати адекватні причинні пояснення, якщо аналізовані відношення не виходять за межі їх наочного досвіду. Розвиток уяви в цьому віці дозволяє дітям складати досить оригінальні і послідовно розгортаються історії. Уява буде активно розвиватися лише за умови проведення спеціальної роботи по його активізації. Продовжують розвиватися стійкість, розподіл, переключення уваги. Спостерігається перехід від мимовільного до довільної уваги. Творчість. Розвивається образотворча діяльність дітей. Це вік найбільш активного малювання. Протягом року діти здатні створити до двох тисяч малюнків. Малюнки можуть бути самими різними за змістом: це і життєві враження дітей, і уявні ситуації, і ілюстрації до фільмів і книг. Зазвичай малюнки представляють собою схематичні зображення різних об'єктів, але можуть відрізнятися оригінальністю композиційного рішення, передавати статичні і динамічні відносини. Малюнки набувають сюжетний характер; досить часто зустрічаються багаторазово повторюються сюжети з невеликими або, навпаки, суттєвими змінами. Зображення людини стає більш деталізованим і пропорційним. За малюнком можна судити про статеву приналежність і емоційному стані зображеної людини. Конструювання характеризується умінням аналізувати умови, в яких протікає ця діяльність. Діти використовують і називають різні деталі дерев'яного конструктора. Можуть замінити деталі споруди в залежності від наявного матеріалу. Опановують узагальненим способом обстеження зразка. Здатні виділяти основні частини передбачуваної споруди. Конструктивна діяльність може здійснюватися на основі схеми, за задумом і за умовами. З'являється конструювання в ході спільної діяльності. Діти можуть конструювати з паперу, складаючи її в кілька разів (два, чотири, шість згинань); з природного матеріалу. Вони освоюють два способи конструювання: 1) від природного матеріалу до художнього образу (в цьому випадку дитина «добудовує» природний матеріал до цілісного образу, доповнюючи його різними деталями), 2) від художнього образу до природного матеріалу (в цьому випадку дитина підбирає необхідний матеріал, для того щоб втілити образ. Психологічні особливості дітей 6-7 років. Мовлення. У дошкільнят продовжує розвиватися мова: її звукова сторона, граматичний лад, лексика. Розвивається зв'язкова мова. У висловлюваннях дітей відображаються як розширюється словник, так і характер узагальнень, що формуються в цьому віці. Діти починають активно вживати узагальнюючі іменники, синоніми, антоніми, прикметники і т.д. В результаті правильно організованої освітньої роботи у дітей розвивається діалогічна і деякі види монологічного мовлення. Мислення. Діти швидко і правильно підбирають необхідний матеріал для будівництва будиночків. Вони досить точно уявляють собі послідовність, в якій буде здійснюватися будівництво, і матеріал, який знадобиться для її виконання; здатні виконувати різні за ступенем складності споруди як за власним задумом, так і за умовами. У цьому віці діти вже можуть освоїти складні форми складання з аркуша паперу і придумувати власні, але цьому їх потрібно спеціально навчати. Даний вид діяльності не просто доступний дітям - він важливий для поглиблення їх просторових уявлень. Ускладнюється конструювання з природного матеріалу. Дошкільнятам вже доступні цілісні композиції за попередньою задумом, які можуть передавати складні відносини, включати фігури людей і тварин у різних умовах. У дітей продовжує розвиватися сприйняття, проте вони не завжди можуть одночасно враховувати декілька різних ознак. Розвивається образне мислення, проте відтворення метричних відносин утруднено. Це легко перевірити, запропонувавши дітям відтворити на аркуші паперу зразок, на якому намальовані дев'ять точок, розташованих не на одній прямій. Як правило, діти не відтворюють метричні відносини між точками: при накладенні малюнків один на одного точки дитячого малюнка не збігаються з точками зразка. Продовжують розвиватися навички узагальнення і міркування, але вони значною мірою ще обмежуються наочними ознаками ситуації. Продовжує розвиватися уява, однак часто доводиться констатувати зниження розвитку уяви в цьому віці в порівнянні зі старшою групою. Це можна пояснити різними впливами, в тому числі і засобів масової інформації, що приводять до стереотипності дитячих образів. Продовжує розвиватися увагу дошкільнят, воно стає довільним. У деяких видах діяльності час довільного зосередження досягає 30 хвилин. Творчість. Образи з навколишнього середовища та літературних творів, що передаються дітьми в образотворчій діяльності, стають складніше. Малюнки набувають більш деталізований характер, збагачується їх колірна гамма. Більш явними стають відмінності між малюнками хлопчиків і дівчаток. Хлопчики охоче зображують техніку, космос, військові дії і т.п. Дівчатка зазвичай малюють жіночі образи: принцес, балерин, моделей і т.д. Часто зустрічаються і побутові сюжети: мама і донька, кімната і т.д. При правильному педагогічному підході у дітей формуються художньо-творчі здібності в образотворчої діяльності. Зображення людини стає ще більш деталізованим і пропорційним. З'являються пальці на руках, очі, рот, ніс, брови, підборіддя. Одяг може бути прикрашена різними деталями.
Шановні батьки! Пам’ятайте, що кожен віковий період має свої особливості розвитку. Враховуючи їх у вихованні ми зможемо допомогти дитині бути розумною та щасливою.
|
