|
|
Сторінка логопеда
Захарова Анна Леонідівна Стаж роботи – 17років
Освіта – вища( у 1999р. закінчила Слов'янський Державний педагогічний університет та отримала спеціальність –логопед; вчитель допоміжної школи) Категорія – I
Педагогічне кредо: Гни дерево, поки молоде, вчи дітей поки малі. Своєчасне оволодіння мовленням – основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з оточуючими. Завдання над якими я працюю 1. Усунення всіх недоліків у вимові фонем; 2. Засвоєння дошкільниками певних знань про участь окремих органів в артикуляції звуків; 3. Виховання в дітей умінь відчувати рухи й положення власних органів мовлення; 4. Управляння ними,контролювання пильності відтворення звуків,особливо,коли дитина змінює та плутає звуки.
Інноваційні вправи у логопедичній роботі Вправа «Павутина»
Мета: учити дітей добирати мовленнєві засоби під час розповіді про себе, спілкуватися одне з одним; розвивати зв'язне мовлення, уважність, пам'ять. Обладнання: клубок ниток. Хід вправи Діти сідають кружка. Вихователь тримає у руці клубок ниток та пропонує кожному учаснику коротко розповісти про себе. Розпочинає вихователь. Після розповіді, тримаючи кінець нитки у руці, він передає клубок дитині, яка сидить навпроти. Після розповіді ця дитина передає клубок іншій, міцно тримаючи нитку. Так клубок передається з рук у руки, поки всі діти не візьмуть участь у вправі і не стануть частиною однієї павутини. Можна ускладнити вправу, пропонуючи дітям розплутати павутину, а для цього кожен учасник повинен повернути клубок попередній дитині, називаючи її ім'я. Вправа «Малювання манкою» Мета: познайомити дітей дошкільного віку з нетрадиційною технікою малювання з допомогою манної крупи. Завдання: - продовжувати вчити дітей працювати з фарбами, - розвивати творчу уяву, мислення, фантазію; - виховувати інтерес до творчості. - виховувати інтерес до образотворчого творчості, бажання пізнавати нове. Даний вид малювання зачаровує своєю простотою виконання і своєю унікальністю, але найголовніше те, що заняття з подібними матеріалами корисні для малюків - вони розвивають дитячу моторику і фантазію.
Пальчиковий театр Пальчиковий театр є одним з самих захоплюючих і цікавих видів розвиваючих ігор не тільки для самих маленьких діток, але і для малюків постарше Мета: Розвивати: в діток уяву, пам’ять мовлення, фонематичний слух, мислення, фантазію, творчість. Виховувати: Дисциплінованість, почуття підтримки товариша, та дружби, любов до театралізованої діяльності Розвивати креативність під час показу дітьми пальчикового театру
СУХИЙ ПАЛЬЧИКОВИЙ БАСЕЙН
мовленнєве заняття з використанням мнемотаблиць. Використання даної технології дає позитивний результат – діти з легкістю та цікавістю виконують різноманітні завдання, а саме складають описові розповіді, розгадують загадки, придумують історії на запропоновану тему. Така форма роботи сприяє розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку та урізноманітнює прийоми навчання дітей. зацікавлює дітей, мотивує їх до активної діяльності та сприяє розвитку пізнавальних процесів. гра «Різнокольорові гудзики» Завдання: закріпити знання про літери, удосконалювати вміння викладати та читати склади, слова; розвивати дрібну моторику рук, увагу, тактильні відчуття; виховувати інтерес до роботи. Матеріали та обладнання: гудзики. Хід гри Зміст гри полягає в тому, щоб за допомогою гудзиків, малюки зобразили ту чи іншу літеру, склад, слово. На початкових етапах роботи можна використовувати малюнки – заготовки з надрукованими великими літерами, на які діти викладають зверху гудзики. Завдання поступово ускладнюються: використовуючи гудзики діти викладають склади,слова без карток.
Мовні ігри та вправи для подолання дисфонії.
Дисфонія-порушення голосоутворення, при якому голос зберігається, але стає неповноцінним – хриплим, слабким, вібруючим. Діти з дисфонією не можуть повноцінно спілкуватися з однолітками. Це мовне порушення зустрічається не так часто, як наприклад ФФПМ, ЗНМ або алалія, але складає близько 27% всіх мовних порушень у дітей віком від 3 до 7 років. Причинами дисфонії є:
Робота над подоланням дисфонії має таку мету:
Для подолання дисфонії пропоную такі вправи та ігри:
б)вібрація великим та вказівним і середнім пальцями вправо-вліво мовчки та з проспівуванням голосних звуків. 3. Масаж обличчя(прогладжування, розтирання, пощипування, надавлювання). 4. Вправи на розслаблення голосових зв'язок: а)повороти голови вправо-вліво з вимовою голосних: а-у-о-и-і-е; б)надування шарів; в)стоячи, глибоко вдихнути; присідаючи, різко видихнути і сказати: « ОХ»; г)стоячи, покласти руки на грудь, потім нахилитися вперед і на видоху промовляти різні голосні звуки, згодом збільшувати видох. 5.Вправи на активацію голосових зв'язок: а)відкривання і закривання рота з рухом язика вперед і приспівуванням звуку /а/ з різною силою( намагатися язиком дотягнутися до підборіддя); б)беззвучно сказати звук /и/; в) звук /м/ промовити стоном-запитливо; г)промовляти різні голосні звуки: руки вгорі-протяжно, руки різко опускати донизу-коротко; д)промовляти голосні звуки тихо і тоненько, як мишеня, а потім наче ведмідь-гучно і низько; е)промовляти голосні звуки тихо-голосно-беззвучно; ж)приспівування голосних (перед приспівуванням ненадовго затамувати подих): - дитина прокинулася і потягнулася: А_А_А!; - пташка злетіла догори: и-И-И; - сонечко ввечері ховається за гірку: У-У-у; - діти гойдаються на гойдалці: О-о-О-о. 6. Гімнастика для м'якого піднебіння: - покашлювання; - мукання; - стогін; - позіхання; - ковтання крапельок води; - імітація полоскання рота. 7. дихальні вправи: а) «Морозець» (короткі вдих- видих через рот); б) «Доня спить» ( повільні вдих-видих через ніс); в) «Запашна квітка» (глибокий вдих через ніс-повільний, подовжений видих через рот); г) «Гарячий чай» (короткий вдих через ніс-сильний видих через рот); д) «Лікар» (глибокі і повільні вдих- видих через рот та ніс);
е) «Пірнальники» (глибокий вдих через рот-затримка повітря-повільний видих через рот)
Пізнавальний розвиток з порушенням мови Пізнавальний розвиток дітей - один з важливих напрямків в роботі з дітьми дошкільного віку. Будь-яка нормальна дитина з'являється на світ з природженою пізнавальною спрямованістю, що допомагає їй адаптуватися до нових умов своєї життєдіяльності. Поступово пізнавальна спрямованість переростає в пізнавальну активність - стан внутрішньої готовності до пізнавальної діяльності, що виявляється у дітей у пошукових діях, спрямованих на отримання нових вражень про навколишній світ. З ростом і розвитком дитини її пізнавальна активність все більше починає тяжіти до пізнавальної діяльності. У дошкільному віці значна роль у розумовому вихованні належить грі, зокрема – дидактичним іграм. У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розвивають спостережливість, уяву, пам'ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюють інтелектуальний потенціал упізнанні світу і себе. Знання дітей у ході гри перетворюються, вдосконалюються, набувають нового рівня засвоєння й усвідомлення. Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед дошкільниками не безпосередньо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо). Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вихователя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти результату, виграти. Саме це спонукає дошкільників до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети та ін.). Так у дошкільному віці на основі ігрових інтересів виникають і розвиваються інтелектуальні. Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дошкільного навчального закладу для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вихователь ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри. Особливу увагу хочу приділити розвитку пізнавальної діяльності у дітей з мовленнєвими порушеннями. Під загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом розуміють таку форму мовленнєвої аномалії, при якій порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, які відносяться як до звукової, так і до смислової сторони мовлення. Приблизно 90% дошкільників із ЗНМ мають порушення механізмів уваги та пам' яті. Зокрема, ці діти: • - відчувають труднощі, намагаючись відтворити порядок розташування навіть чотирьох предметів після перестановки; • - не помічають неточностей у малюнках-жартах; • - не завжди виділяють предмети чи слова за заданою ознакою (це відбувається в тих випадках, коли дитині пропонується показати на малюнку тільки квадрати або тільки червоні фігурки, або тільки кола тощо); • - неправильно виконують завдання плеснути в долоні, почувши слова певної тематичної групи (продукти, тварини тощо), вибрати із пропонованих й положити в коробку предмети з певної речовини (дерева, металу тощо) та ін.
Основні напрямки пізнавального розвитку дітей з порушеннями мови: - Розвиток зорової пам'яті; - Розвиток смислової пам'яті; - Розвиток слухової уваги та пам'яті; - Розвиток регулюючої функції мовлення; - Розвиток пізнавальної функції мовлення. У руслі реалізації вказаних напрямків рекомендую пропонувати дітям такі розвивальні ігри та завдання:
1. Ігри для розвитку уваги: - а) Знайди предмет (іграшку, казкового героя тощо), якого не вистачає (розвиває зорову увагу); - б) Знайди предмет, не схожий на інші (розвиває увагу та уміння порівнювати); - в) Лабіринт (розвиває стійкість уваги); - г) Виправ помилки (на розвиток слухової уваги); - д) Виложи картинки у порядку , Знайди зайву картинку (розвивають зорову пам'ять, увагу); - е) Згадай рухи, відповідні явищам , Будь уважним (стимулюють увагу, розвивають уміння швидко та точно реагувати на сигнал); - ж) Слухай оплески (розвиває слухову увагу, здатність до вольового керування поведінкою); - з) Якого кольору не стало? , Знайди таку ж форму , Чотири стихії , Що змінилося? , Хто запам'ятав більше? , Що до чого пасує? , Що спочатку, а що потім? , Хто за ким? , Зачаровані дерева , Телефон , Слухаємо та малюємо та ін.(передбачають участь усіх дітей, не вимагають запам'ятовування громіздких правил; таким іграм надавалася перевага).
2. Ігри для розвитку пам'яті: - а) Хто спостережливіший? (розвиває пам'ять, активізує словниковий запас); - б) Виложи цифри (букви) так, як щойно бачив (збільшує обсяг пам'яті та паралельно розвиває увагу); - в) Потяг (розвиває увагу та зорову пам'ять); - г) Запам'ятай картинки (розвиток зорової пам'яті); - д) Додай слово (розвиток слухової пам'яті); - е) Намалюй картинку з пам'яті (розвиток зорової пам'яті та уваги); - ж) Відтворення оповідання (розвиток смислової пам'яті). 3. Ігри для розвитку мовлення: - Один- багато ( робота з одниною та множиною); - Скажи навпаки (робота зі словами-антонімами); - Назви слова на заданий звук (накоплення активного словника на звуки, які вивчаємо); - Логопедичне лото (добирати малюнки на задану тему); - Барвистий килимок (збільшує обсяг активного словника); - Нескінченна історія (активізує зв'язну мову); - Говоримо правильно(вчить добирати слова на задані звуки); - Ланцюжок слів(розвиває мовну пам'ять, накопичує словник). І т.д. Системне використання пропонованих ігор та ігрових вправ дозволяє позитивно вплинути на зорову й смислову пам'ять , слухову увагу та розвиток мовлення у 78% старших дошкільників . Комплексне вирішення пізнавальних завдань і використання спеціальних дидактично-розвивальних ігор у роботі з дошкільниками дозволяють досягти більш високого рівня розвитку їхніх пізнавальних процесів.
|
